luminofor

«Все, мене викинули... офіційно. Спочатку з армії, тепер і з роботи», – написав пан Городничук на своїй сторінці в Facebook.
Боєць присвятив своїй роботі все своє свідоме життя. Ще в 15 років почав навчання на залізничника в технікумі Дніпропетровська, після чого навчався ще в ПТУ. Два роки відпрацював складачем поїздів на Дніпропетровському заводі «Комінмет», а в 2007 році влаштувався в Локомотивне депо «Лозова» Південної залізниці помічником машиніста тепловоза.
Навіть після отримання заповітної посади Євген не кинув навчання. В 2009 і 2012 роках навчався в Лубенській техшколі на машиніста тепловоза і машиніста електровоза.
«У 2012 році повинен був бути обкатаний на посаду машиніста, але вступив у ВО «Свобода», мав погляди не такі, як керівництво депо, підвищення зарубали... так і залишився помічником, але патріотичних поглядів не змінив. Це реально робота мого життя», – розказав пан Городничук.
Навесні 2014 року, коли на Сході України з'явилися російські війська, Євген, не задумуючись, пішов воювати в зону АТО, незважаючи на те, що машиністів не призивають до війська. Під час боїв на Донбасі він був поранений і отримав другу групу інвалідності.
Коли боєць прийшов на роботу у своє депо, йому відмовили. «Прийшов у депо, кажу: «Я інвалід, давайте направлення на перекомиссию», у відповідь почув, що з другою групою права працювати взагалі не маю, здав посвідчення і отримав трудову... Шкода. Я не кажу про якесь особливе ставлення, але ж можна було знайти для мене якусь посаду, нехай навіть поки що не пов'язану з рухом поїздів», – розповів пан Городничук.
«Тепловози, рейки, вокзали – це реальний шматок мого життя, який у мене відібрали. За те, що хотів допомогти Державі», – підкреслив він.

http://nbnews.com.ua/ua/news/140369/