luminofor

Забудовні бої є константою у Києві.
Але ще не було такого масштабного і такого значимого зіткнення, як вчора на Осокорках.

Як би не намагався сховатися Віталій Кличко – його фігура все одно ніби маячила з-за дружних рядів тітуханів та міліціонерів, спадкоємців Беркуту.
Це його іменем блокується відновлення справедливості у земельній сфері – на його спортивній славі у КМДА і Київраду зайшли старі і нові негідники і продовжують рулити земельним дерибаном, окупували земельну комісію і сесійну залу.

На Осокорках це було вже вкотре – здається вп'яте. Але ще ніколи сили зла і сили добра не збиралися у такій кількості.
Це був безпрецедентний бій, де билося старе і нове.
Союз великих земельних шахраїв з чиновницькими і депутатськими ксивами, дрібних вуличних бандитів і міліції – з однієї сторони.
І з іншої сторони – кияни, крім звичайних мешканців, представлені усім букетом активних спільнот – Автомайдан, футбольні фанати, праві радикали, народні депутати.

Нове перемогло старе.

Кличко лишився зі старим, і програв. Це було його Ватерлоо.

Але Бог з Кличком. Здається, важливо навіть інше.
Народ дуже злий.
НАРОД ДУЖЕ ЗЛИЙ.

Народу набридла ця влада вічних шахраїв, набридли тітушки, осточортіла гнила міліція.
Ніхто не буде панькатися – люди розлючені і готові готові розірвати і одних, і других, третіх.
Це ледь не сталося на Микільській Слобідці – коли тітушки спробували застосувати вогнепальну зброю, то отримали негайну і гідну відсіч.

Подумайте, про це, "реформатори". Ваші імітації нікого не заспокоять.
Кров, котра лилася вчора – це того, що ви поховали розроблені громадськими експертами закони, про прокуратуру і про суди.
Ви, і старі, і "прогресивні", своїм договорняком знищили новий прогресивний законопроект 1692-1 "Про поліцію і поліцейську діяльність".
Особливо звертаюсь до вас, "нових", "прогресивних" – ось ваша "синиця в руках", ось ваш хвалений "компроміс" – пика тітушки на Осокорках, .

Київ – дзеркало української революції, між іншим.
Велика українська революція нікуди не щезла, вона схована від київською бруківкою, дихає, жива і готова вибухнути щомиті.

Ігор Луценко